SEED UKRAINE

Систематичне живлення — підґрунтя для гарних врожаїв

Для досягнення максимальної  врожайності культур необхідно оптимально поєднати усі фактори життєдіяльності рослин. Живлення тут відіграє чи не найважливішу роль. В такому випадку,  агроному потрібно знати особливості кожного поля для обрання найкращого варіанту.

Перш за все, необхідно врахувати, що рослина споживає цілий спектр хімічних елементів, таких як: вуглець, кисень, водень вона бере з повітря, води і продуктів фотосинтезу. Велика кількість елементів надходять із ґрунту.

У елементів живлення є така властивість – здатність до реутилізації,  або здатність рослини повторно використовувати ці елементи. Таким чином вони класифікуються за рівнем рухомості:

  • мобільні (азот, фосфор, калій, магній, залізо) мають властивість повторно використовуватись у разі їх дефіциту в ґрунті, при посухах чи слабких кореневих системах;
  • слабомобільні ( мідь, цинк, сірка, молібден) –  частково або взагалі не реутилізуються;
  • немобільні (бор, кальцій , марганець) – їх дефіцит значиться на верхівках рослини, на молодих листках і тканинах.

Отже, щоб планувати ефективну систему живлення культур, необхідно, крім макроелементів, враховувати і мікро-, і мезоелементи.

Азот (N) – найголовніший елемент, який визначає рівень урожайності. Це яскраво видно по азотному живленню основних азотофільних культур, таких, як кукурудза та пшениця. Завдяки правильному підходу до азотного живлення можна досягати нових рівнів врожаїв кукурудзи та злаків. Найголовніше у цьому процесі – розуміти, як  відбувається повний цикл кругообігу азоту в природі.

Зараз дуже популярною стала заміна кореневого живлення препаратами листового внесення, які містять в собі комбінований набір макро-, мікроелементів. Таким чином ми наче заспокоюємо себе і намагаємося вирішити проблему корегування мінерального живлення. Насправді ж, більш-менш ефективно рослина в такий спосіб може використовувати лише азот, споживши його в невеликій кількості за 2 години. А також швидко засвоюватись може іще магній. Решта елементів можуть споживатися від 10-12 годин до 2 діб. Органічні рештки містять в собі азот, вони під дією мікроорганізмів мінералізуються, потім переходять в амонійну форму, потім в нітратну, і потім відновлюються до форм, які втрачаються через нітрифікацію. Також з допомогою біологічних агентів (бульбочкових, азотфіксуючих бактерій) є можливість додатково застосовувати біологічний цикл — від 5 до 200 кг азоту на гектар.

На даний час в нашій країні використання азотних добрив має низьку популярність, а звідси й неефективне. Свою роль у цьому  відіграє  більш посушливий клімат, а також неправильне застосування, застарілі технології та вимивання.

За словами спеціалістів, для зменшення втрат азоту є використання інгібіторів уреази та нітрифікації. На українському ринку є такі препарати. Це те, що стосується денітрифікації, тобто втрати N2O, N2 у формі газу. Окрім цього, через неправильне застосування може статися випаровування NH3 та NH2 добрив. Щоб цього уникнути, необхідно:

  • безводний аміак необхідно заробляти в якісно підготовлений ґрунт на глибину 16-18 см;
  • восени вносити азотні добрива можна при зменшенні температури ґрунту нижче 12 ˚С на структурних ґрунтах з добрим ГВК;
  • карбамід слід заробляти у ґрунт не пізніше 1-2 годин після внесення;
  • при розкидному внесенні потрібно заробляти його на глибину не менше 5 см і бажано у вологий шар ґрунту.

Наступний елемент, втрата якого негативно позначається на врожайності – це фосфор. Фосфор (F) —важливий елемент у живленні культур і не менш проблематичний в управлінні. Неправильне використання фосфорних добрив призводить до їх низького споживання і в результаті — низької ефективності. Загалом же фосфор засвоюється у вигляді фосфат-іонів.

В управлінні фосфором виялені наступні проблеми:

  1. Перехід фосфат-іонів у недоступний стан під дією кальцію (Ca) на карбонатних ґрунтах, і заліза (Fe) та алюмінію (Al) на кислих ґрунтах.
  2. Іони фосфору практично не рухаються ґрунтовим профілем (лише 0,5-2 см за рік); відбувається їх хімічна, фізична, біологічна фіксація.
  3. В холодних умовах (за температури ґрунту нижче 15-16 ˚С) фосфор практично не засвоюється з ґрунту. У ґрунтах залежно від вмісту гумусу та материнської породи вміст загального фосфору досить низький і становить від 1,5 до 8 т/га.

Відповідно, щоб правильно управляти фосфором, необхідно врахувати наявність у кислих ґрунтах іонів алюмінію і заліза, а в чорноземних і карбонатних ґрунтах — іонів кальцію. Особливо в разі розкидного внесення. Крім того, іони фосфору є немобільними, вони майже не рухаються по ґрунтовому профілю. Аби внесення добрив було ефективним, потрібно їх розташувати якомога ближче до кореневої системи і в шарах, у яких волога триматиметься якомога довше. Коренева система в цих умовах буде більш активною і краще використає наявний фосфор.

За порадою спеціалістів необхідно виконувати низку дій:

  1. Фосфорні добрива застосовуються локально вглиб на 12-16 см в зоні посіву, рекомендовано в рідкій формі, під час сівби. Цинк (Zn) поліпшує розвиток кореневої системи та поглинання рослиною фосфору. Це дозволяє нейтральним та слаболужним ґрунтам вивільняти доступні фосфати.
  2. Використання фосфатомобілізуючих бактерій та мікоризних грибів дає змогу перевести в доступний стан важкодоступні фосфати з мінералів, і фосфор, який перебуває в органічній формі. Мікоризні гриби відіграють важливу роль у поліпшенні фосфорного живлення. Та при застосуванні технологій no-till, strip-till, де відсутнє перевертання пласта, популяція мікоризних грибів буде вищою, і культури, що здатні створювати симбіоз із цими грибами, будуть краще забезпечені фосфором.

Системний підхід у живленні

Підсумовуючи викладене, можна сказати, що ефективність управління залежить не лише від узагальнених рекомендацій. Кожне поле вимагає індивідуального підходу, прораховуючи основні фактори, що впливають на урожайність.

Для цього потрібні:

  • якісний агрохімічний аналіз з GPS-координатами точок відбору;
  • реальне визначення рівня планової урожайності, виходячи з ґрунтово-кліматичних умов, запасу продуктивної вологи у шарі 0-100 см та умов господарства;
  • визначення рівня винесення поживних елементів із запланованим урожаєм;
  • формування системи удобрення культури на підставі її потреби в елементах живлення, ґрунтових запасів з відповідними нормами та способами застосування МД.

Больше новостей


Оптимальний показник вологовіддачі для гібридів кукурудзи

Одні з головних вимог до оптимального варіанту гібридів кукурудзи – швидкий ріст на старті, стійкість до холоду, ранні…


Вирощування соняшнику під Евролайтнінг і ЕкспресСан

Чому аграрії віддають все більше своїх площ під гербіцидні технології? Щоб розібратися у цьому питанні, зазначимо, що гербіцидну…


Високоолеїновий соняшник: перспективний напрям для українських аграріїв

Існує тенденція до насичення українського ринку високоолеїновим соняшником, далі – ВОС. Не всі представники аграрного комплексу знають про…


Оптимізуємо густоту посівів кукурудзи

Сьогодні насіннєві компанії пропонують українському споживачеві величезний вибір гібридів кукурудзи із досить високим потенціалом. Оскільки цей посівний матеріал…


Систематичне живлення — підґрунтя для гарних врожаїв

Для досягнення максимальної  врожайності культур необхідно оптимально поєднати усі фактори життєдіяльності рослин. Живлення тут відіграє чи не найважливішу…


Вплив терміну посіву і густоти на врожайність соняшнику

Висока врожайність і дохід зробив соняшник однією з улюблених сільськогосподарських культур наших фермерів. За останні роки географія вирощування…


Секрети вирощування кукурудзи для посівного матеріалу

Перш за все, необхідно враховувати біологічні особливості культури: кукурудза любить тепло,  сприятлива температура для проростання насіння – 8-10˚С…


Фактори, які впливають на прибуткове вирощування гібридів кукурудзи

Фермери зацікавлені у високих прибутках від вирощування тієї чи іншої культури в своєму господарстві. Робота над високоурожайністю сучасних…


Стійкість до посухи та регіональне зонування гібридів кукурудзи

Селекційна робота над гібридами кукурудзи покликана так підібрати самозапильні лінії для схрещування, щоб підвищити урожайність, задовольнити сільськогосподарських виробників…